- робітничий
- [роб'ітни/чией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
робітничий
Смотреть что такое "робітничий" в других словарях:
робітничий — прикметник … Орфографічний словник української мови
робітничий — а, е. Прикм. до робітник. || Власт., притаманний робітникові. || Характерний для робітника. || Який складається з робітників. || Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. || Здійснюваний робітниками. || Признач. для робітників.… … Український тлумачний словник
робітницький — прикметник робітничий арх … Орфографічний словник української мови
робітфак — іменник чоловічого роду робітничий факультет розм … Орфографічний словник української мови
робітком — у, ч., заст. Робітничий комітет на підприємстві … Український тлумачний словник
робітницький — а, е, заст. Робітничий … Український тлумачний словник
антиробітничий — а, е. Який спрямований проти робітників, робітничого руху … Український тлумачний словник
робочий — а, е. 1) Який працює, живе своєю працею; трудовий. || у знач. ім. робо/чий, чого, ч., рідко. Робітник. •• Робо/ча си/ла сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ; головний… … Український тлумачний словник
Кравчук, Пётр Ильич — Пётр Ильич Кравчук (укр. Петро Ількович Кравчук, англ. Peter Krawchuk; псевдонимы Арсен, Марко Терлиця) (6 июля 1911, село Стоянов, (ныне Радеховского района Львовской области Украины) 3 февраля 1997, Торонто, Канада) украинский… … Википедия
хеймвери — ів, мн. Загони, які виникли 1918 р. в Австрії і ставили собі за мету придушувати революційний робітничий рух … Український тлумачний словник
